Мефедрон мука Назрань

Парниша, получай прикол! Я тут хочу тебе рассказать историю про мою жизнь, когда я юзал мефедрон и одновременно подрабатывала скучным продавцом. Это было тяжелое время, вот уж где настоящий кайф! Не знаю, сможешь ли ты понять, но ладно, держи захватывающую историю на подходе! Вот так началась моя история закладок. Однажды, поймав трэшак с друзьями, я решил влезть в тусовку наркоманов. Ну, что ж, судьба свела меня с продавцом наркотиков, парнем по имени Виталик. У него всегда были свежие колеса, и слухи говорят, что он специализируется на самых качественных закладках в городе. Так вот, однажды, когда я отдуплилась на полную катушку и свет начал пульсировать вокруг меня, я взяла и написала Виталику в личку. Я так отдуплилась, что даже не помню, что именно там написала. Но чуть позже, он отписался и предложил встретиться. Я бегом взяла свои хрусты и пустилась к месту встречи. Там он уже ждал меня и предложил купить одну из своих закладок. Наивная приходная девочка, что делать, как делать, я подумала и решила рискнуть. Я взяла у него свою первую закладку и отдала ему небольшую сумму в качестве оплаты. Так началась моя наркотическая одиссея. С каждой новой закладкой я уходила глубже и глубже в мир мефедрона. Виталик стал не только моим поставщиком, но и настоящим другом. Он всегда подсказывал, как правильно юзать и не попасться правоохранительным органам. Такой продавец наркотиков редко встретишь! Но параллельно с нашим общением, я продолжала подрабатывать скучным продавцом в супермаркете. Ничего интересного, откровенно говоря. Я тупо стояла за кассой, облекшись в тупой форменный наряд и смотрела, как люди покупают все, что им нужно. Жизнь казалась бесконечно серой и скучной. Но благодаря мефедрону я начала смотреть на мир по-другому. Даже работа стала хоть как-то интересной. Я спидиками затягивала время, не думая о скучных покупателях и бесконечных тяжелых коробках. Однажды я познакомилась с девочкой Машей. Тоже одержимая мефедроном, она стала моей приходной девочкой. Мы вместе блуждали по бескрайним просторам наркотического пространства, одновременно отдупляясь и вдыхая магию мефа. Мы устраивали настоящие тусовки, где каждый был готов отдуплиться до последней таблетки. Было круто, я скажу тебе! Мы гоняли с такой скоростью, что мир вокруг нас преображался, становился ярким и магическим. Нам уже было все равно, что происходит в настоящей жизни - мы были в другом измерении. Но со временем меня начали догонять проблемы. Мой мозг кричал, что так дальше нельзя. Здоровье страдало, мои закладки мне давили на мозг своими побочными эффектами. Я поняла, что так не выдержу долго. Однажды, когда я сидела с Машей на обшарпанной скамейке в парке, я решила изменить своей жизни. Сейчас я уже далеко от этой жизни. У меня есть стабильная работа, где я не подрабатываю, а строю свою карьеру. Я нашла настоящих друзей, людей, которые поддерживают меня и верят в меня. Помните, ребята и девчата, что наркотики - это не решение проблем. И не важно, насколько круто они кажутся с первого взгляда, в конечном итоге они уничтожают нас.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!